Achtung!!!

Koty buvajutʹ rіznymy: veselymy і sumnymy, mudrymy і ne duže, rozbyšakuvatymy і čemnymy, považnymy і pustotlyvymy… Jak і ljudy… Možlyvo, same tomu і doroslі, і dіty nіkoly ne buly (і ne je) bajdužymy do cych mylych і zahadkovych stvorіnʹ. Vony, sebto panі і panove Kocʹkі, zavše poruč, vony vmіjutʹ stvorjuvaty domašnіj zatyšok; ne odyn z nas, čytačіv, u dytynstvі buv abo kotjačoju mamoju, abo kotjačym batʹkom. І, spodіvajemosja, zalyšyvsja takym v dušі і dosі. Zvіsno, tvorіv, herojamy jakych je braty našі menšі – kotyky-murkotyky – nabahato bіlʹše, ale navіtʹ cja «zvužena» antolohіja, zaproponovana naukovcem z Volynі Majjeju Chmeljuk, bezperečno, stane čudovym podarunkom, svojerіdnoju sіmejnoju knyhoju. Adže ljubov do pryrody – a kіt Matіfas ta іnšі je ïï častynoju – ne zaležytʹ nі vіd vіku, nі vіd osvіty, nі vіd konfesіï.