Внимание!!!


Мы переехали на новый сайт: exlibrus.net!

Ваш аккаунт перенесен на наш новый сайт. Вы сможете зайти через страничку "Я забыл пароль", введя свой e-mail, который Вы использовали при регистрации. На него будет выслан код подтверждения, воспользовавшись которым, Вы сможете изменить пароль.

Сайт www.exlibrus.de Вы можете использовать только в информационных целях!

С уважением Ваш Exlibrus

"Греки, араби і ми. Дослідження ісламофобії в гуманітарних науках (978-966-521-620-9)




Titel:
"Греки, араби і ми. Дослідження ісламофобії в гуманітарних науках 
Autor:
F., de Lіber, A., Rašed, M. red. Bjutgen 
Verleger:
Erscheinungsort:
Київ  (Ukraine)
Erscheinungsjahr:
2012 
Seitenanzahl:
304, Hardcover 
Serie:
 
ISBN:
978-966-521-620-9
EAN:
9789665216209
Preis:
EUR 24,00
Delivery time:
Deliverable within 4-6 weeks
Anmerkungen:
-

Тривалий час у гуманітарних науках домінувала теорія «історії цивілізацій» Фернана Броделя, а також концепція «зіткнення цивілізацій» американського теоретика С.Гантиґтона. Однак, на думку авторів цієї колективної монографії, така некритична гегемонія призвела до расистських і ксенофобських висновків і тверджень. У Франції полеміку серед фахівців з історії, філософії та культури збурила книжка історика С.Ґуґенайма, що заперечувала внесок арабо-мусульманської цивілізації у становлення справжнього «європейського» Заходу доби Середньовіччя, оскільки «латинське» коріння Європи нібито кардинально несумісне зі Сходом. Ця збірка – полемічна і ґрунтовна відповідь на працю С.Ґуґенайма. Під прискіпливий розгляд потрапляють теми ідеологічного «страху» перед арабами та мусульманами; питання арабо-мусульманської науки й філософії в її зв’язку з античною та середньовічною наукою та філософією; філологічний погляд на роль арабської мови та питання неперекладності; значення «латинян» і «греків» від Середньовіччя до Відродження; місце юдаїзму та Візантії в передачі знань західній Європі; новий католицизм Бенедикта XВI; метаморфози ідеї «цивілізації» серед істориків після Броделя; нові способи поширення знань за доби Інтернету; підходи до вивчення історії Ісламу в середній школі тощо. Автори, зрештою, прагнуть відповісти на запитання: хто такі «ми», сучасні європейці?