Внимание!!!

Публікація перекладу докторської дисертації о. Ігоря Мончака, захищеної 1966 року в Папському Григоріянському університеті, – це данина пам’яті, яку сучасне покоління українських церковних істориків та богословів складає своєму талановитому, та все ще мало відомому в Україні попередникові. Його становлення як науковця і його пастирське служіння відбувалось у важкі повоєнні часи далеко за межами рідного краю, але вся його діяльність і помисли були спрямовані на збереження еклезіяльної й національної самобутности українців та утвердження єдности й помісности українського християнства. Ця праця була одною з перших спроб греко-католицьких науковців у діяспорі використати потенціял II Ватиканського собору для того, щоб домогтися повного визнання гідности унійної Київської Церкви, переслідуваної тоталітарним режимом на батьківщині та приреченої на мовчання й замовчування в міжнародному контексті. Це була спроба виробити новий погляд на відносини східних християн з Римським Апостольським престолом і їхню роль у загальноцерковному примиренні й поєднанні.