Внимание!!!

Своєю багатовимірністю роман “Діти застою”, власне, найбільше і приваблює. Тут різні виміри національного та універсального. Крім того, у цьому романі весь Кожелянко. Все те, до чого звик читач чи його прози (і малої, і романістики), чи драматургії (від п'єси “Мильна булька і реактивне шило” і до написаних у співавторстві з Володимиром Сердюком “Пластилінового металу”, “Гільйотини”, “Лізикави”), можна побачити сконцентрованим у романі. Тут є те, чим переймався письменник протягом свого життя, те, чим він жив, що його боліло, тут є властиві йому стилістичні особливості, прийоми, засоби, образи, метаморфози образів. Крім того, роман можна “розбирати” на шматки, із яких могли би вийти цікаві вистави, фільми. Зокрема, розділ “Великі люди Джерелева”, в якому соковито, енергійно, дотепно розповідається про джерелівських диваків і так званих інтелігентів-жебраків (прочитується, погодьтеся, дуже неоднозначно: розумні люди приречені на маргінальність, з іншого боку, лише будучи маргіналами-диваками, вони можуть бути собою), міг би трансформуватися, за найкращого збігу обставин, у кілька неординарних кіноновел.