Внимание!!!

Георгій Флоровский (1893-1979) є одним із найвизначніших православних богословів та істориків ХХ століття, натхненником «повернення до Св. Отців Церкви» в сучасному богослов’ї. Неопатристичний напрямок Флорівского та його послідовників часто протиставляєтся богословскому «модернізму» Сергія Булгакова та софіології. В цому дослідженні Павло Гаврилюк аналізує інтелектуалну еволюцію Флорівского від його юнацкого захоплення Володимиром Соловйовим і листування з Павлом Флоренским в Одесі до його подалшого залучення до євразійского руху на початку двадцятих років у Софії та Празі, а також викладання в Св. Сергіївскому інституті в Парижі й спілкування з Булгаковим, Миколою Бердяєвим та іншими представниками релігійно-філософского ренесансу. Грунтуючис на великих архівних дослідженнях і раніше неопублікованих матеріалах, книга пропонує нове трактування шляхів православного богослов’я першої половини двадцятого століття, а також є першим монографічним осмисленням витоків, методів і змісту неопатристичного богослов’я Флорівского.