Внимание!!!

Чергову збірку поета з Волині жанрово можна означити як верліброві монодіалоги. Тобто це звертання автора з допомогою певних речей, символів і явищ до читача (у звуженому сенсі) та світу (в ширшому). Ми часто, мало не щодня, спостерігаємо сонце, річку, траву, певної пори року – бруньку, соняшник, волошку, чи й речі начебто абстрактні – мову, правду, казку, радість, пісню. Але тільки поет (уточнимо: поет справжній) може завести з ними мову, викликати на відвертість, поскаржитися на щось чи на когось або й порадіти чомусь чи з кимось. Якщо читач візьме хай навіть опосередковану участь у зовнішньо-внутрішніх питаннях-відповідях, то, поза всіляким сумнівом, він стане багатшим і духовно, і душевно, освітиться красою світу цього, відчує велич і неповторність людського існування. Отже, шановні й небайдужі читачі, долучайтеся до поезії. І буде вам щастя.