Внимание!!!

У монографії цілісно досліджено препозиціоналізацію нових форм та словосполук в українській літературній мові 80 – 90-х років ХХ – першого десятиріччя ХХІ сторіч, установлено визначальні тенденції в розвитку її прийменникової системи. Запропоновано критерії розмежування двох функціональних типів прийменникових новотворів – власне-прийменників і функціональних еквівалентів прийменників, простежено їхній статус за лексикографічними фіксаціями, визначено кількісне поповнення семантичних груп, підгруп та мікрогруп прийменників, з’ясовано лексико-семантичні відношення препозиціоналізованих одиниць із нормативними просторовими, часовими та логічними прийменниками, окреслено функціонально- стильові сфери вживання прийменникових новотворів, виявлено закономірності їх формування.